В Росії мають розсекретити усі документи часів СРСР
Документи, засекречені в часи СРСР, підпадають під дію російського закону «Про державну таємницю», а отже, можуть бути розсекречені через 30 років. Про це з посиланням на рішення Конституційного суду РФ повідомляє українська наукова громадська організація «Центр досліджень визвольного руху».
Рішення Конституційного суду РФ прийняте внаслідок скарги відомого російського історика Нікіти Петрова.
Історик звертався в архіви з проханням розсекретити накази Міністерства внутрішніх справ Радянського Союзу 1946-1953 рр. Проте йому відмовили через висновок відомчої експертизи, проведеної ФСБ Росії, згідно з яким у документах містилася державна таємниця.
Нікіта Петров подав скаргу до Конституційного суду Росії щодо конституційності норм 1 і 4 абзаців статті 13 закону РФ «Про державну таємницю». Ця стаття закріплює, що термін засекречення даних, що містять державну таємницю, не може перевищувати 30 років. На практиці цей закон застосовували лише до документів, прийнятих після того, як закон вступив у дію (1993 року), хоча його мали би застосовувати до всіх документів, що є в архівах Росії.
Конституційний суд Російської Федерації встановив, що 30-річний термін засекречення підлягає застосуванню щодо даних, зарахованих до державної таємниці, як до, так і після початку дії цього закону. Таким чином, суд фактично визнав трактування цього закону судами загальної юрисдикції неправильним.
На думку юриста Фонду свободи інформації Дар’ї Сухих (Росія), таке роз’яснення закону про держтаємницю Конституційним судом має величезне значення для подальшого розвитку практики доступу до архівів СРСР.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко також вважає таке рішення позитивним і цілком логічним. Схожі проблеми з доступом до архівних документів є сьогодні і в Україні. «Після початку дії закону про доступ до інформації ми також часто стикаємося з подібним підходом при втаємниченні документів, – каже Головенко. – Але насправді на документи, створені в часи СРСР, поширюється саме сьогоднішнє законодавство, зокрема в питаннях закритості/відкритості».
Як відомо, значна частина документів, що стосується, зокрема, діяльності УПА у 1940-1950-х рр. була суворо засекречена і досі зберігається в архівах спецслужб Росії під грифом «таємно». Ні українські, ні російські історики не мають доступу до цих документів, вказує ТВі.
