Поезія в Інеті: хто створює і за які гроші існують літературні проекти в мережі
Літфест відвідують близько 800 осіб на добу. Він знаний серед широкого кола людей, які цікавляться сучасною поезією. В лютому вийшла з друку збірка кращих текстів ресурсу під назвою «Лит-Ё». Та грошей, звістно, сайт не заробляє. Контракти.UA з'ясовували, на які кошти живе поезія в інтернеті.
Пельмені, коньяк і друга ночі. Квартира в Херсоні, яку, взагалі-то, міліція використовувала як явку. Дуже хочеться спати. Та не можна, бо над головою поети обговорюють можливості літературного сайту. Натхненно й голосно. Звали їх Влад Кльон, Поліна Городиська та Леонід Борозенцев (на фото зліва направо).
Справа була на поетичному фестивалі в Херсоні в 2009-му. До квартири переночувати пустив місцевий міліціонер, теж поет. Кльон, Борозенцев та Поліна допомагали з організацією фесту.
Літфест (litfest.ru), сайт, який вони обговорювали, відкрився 20 жовтня 2008-го року. Проект задумав Кльон. Сам він був поет доволі успішний і визнаний, принаймні у вузьких колах зацікавлених людей. Засновник творчого об’єднання «Водоворот», учасник та організатор багатьох літературних проектів і просто, як сам себе називав, культуртрегер, він був ще й дуже артистичною та контактною людиною.
Взагалі почалося з того, що Кльону дуже сподобалася ідея «Карти поетів Росії», реалізована на сайті www.litkarta.ru. Це такий собі електронний каталог. Клікнувши на місто, позначене на карті, можна дізнатися, які там живуть віршувальники, й почитати їхні вірші.
Владу видалося несправедливим, що в росіян таке є, а в українців немає. Тож він вирішив заснувати сайт, на якому була б схожа карта України.
Поетів – і гарних поетів – він знав багато. Міг загітувати їх заселити новостворений ресурс. Тож змовився з однодумцями – Поліною та Леонідом. Отож почали вони втілювати план у життя.
А в серпні 2010-го Влад Кльон, у віці 29-ти років, помер від інсульту.
Кажуть, він давно знав про проблеми зі здоров’ям. На форумі Літфесту ще 2008-го Влад відкрив тему «поет і смерть». Що означає смерть для поета, чи не наближає поет смерть думками про неї – такі питання його цікавили.
Можливо, саме близька присутність смерті і бажання залишити по собі якнайбільше непорожнього, спонукала його робити такі альтруїстичні речі, як Літфест.
Зараз Літфест – великий портал. Свої твори на ньому викладають сотні літераторів – здебільшого російськомовних, та є й українські тексти. Відвідуваність – 800 хостів на день.
«Літературну карту України» й досі не створено - проект, як дерево, розвинувся в іншому напрямку.
Літфест не єдиний літературний сайт, та в нього є чотири відмітні риси. Перша – рівень авторів, значно вищий за середній по інтернету – за присутність на сайті кожного окремого автора голосують «літсенатори» - поети літфесту, що вже завоювали певний авторитет. Друга – розміщувані на ньому відвідувачами літературознавчі статті, звісно, не оплачувані, натомість професійного рівня (сувора премодерація). Третя – на сайті розміщуються анонси майже всіх літературних подій країни. Ну й четверте - це різноманітні літературні події, які Літфест періодично організовує.
Наразі сайтом займається в основному Поліна. Каже, що витрачає на це щонайменше дві години на день. Проект некомерційний. Можна навіть сказати, що антикомерційний, адже фінансових прибутків не приносить взагалі, на питання ж про обсяг витрат Поліна відповідає «чимало». Вона працює арт-директором і фінансує це все зі своєї кишені. Звісно, вона не могла б профінансувати геть усе, але ж у нашій країні... ну, добре ставляться до поетів.
Приміщення може безкоштовно виділити якесь кафе або клуб (із метою залучити відвідувачів). «Зорганізувати якийсь культурний захід нескладно, - вважає Поліна. – Було б бажання. Інша річ – наскільки це все буде цікаво, хто на такий захід прийде. Головне в цій справі — ідеї».
Спочатку вона розробляє план. Потім бере телефон і починає обдзвон. Нещодавно так влаштувала в Киеві вечір іспанської поезії під егідою іспанського посольства — про цей вечір читайте у наших наступних літературних нарисах.
