Уроки бравого вояка Швейка для українців
Мабуть, найкращою книжкою, найкращим дослідженням життя людини в часи насилля є аж ніяк не «1984» Орвела, а «Пригоди бравого вояка Швейка» авторства нашого сусіда по Центральній Європі чеха Ярослава Гашека.
Написаний на початку двадцятих років минулого століття, цей візіонерський текст є не тільки поглядом на феномен Історії через призму простої людини, а й – чого бракує всім іншим його конкурентам – оптимістичним і життєствердним аналізом життя європейця в криваву добу. Можливість подивитися на Україну очима Швейка дає нам шанс не схибити і адекватніше сприймати ірраціональну суть теперішньої української влади.
Швейк – вояк. Але такий вояк, який не знає заради чого він воює й чому, і що вражає найбільше – його це зовсім не цікавить. Інший великий чех – Мілан Кундера – ставить у контексті Швейка влучне запитання: мовляв, у Гомера і Толстого війна мала якийсь великий сенс, була битвою за Гелену чи за Батьківщину, у романі Гашека нічого такого не знайдемо. Чому вчора німці, а сьогодні Росія хоче панувати над усім світом, невже аби здобути щастя, багатство? Ні. У контексті наших часів це питання позбавлене сенсу. Бо сила зла, сила агресії у цьому столітті рухається без мети, без «заради чого», вона просто існує і просто знищує. Вона хоче і прагне тільки себе, вона зацікавлена тільки собою, своєю силою, ірраціональністю, своїм рухом вперед. Гашеків Швейк натомість вчить нас просто не сприймати зло, не входити з ним у жодні відносини, не впускати його у свою реальність, якщо хочете, то навіть не помічати його , але найбільше – сміятися з нього. І таким чином його перемогти, пережити.
український поет, перекладач і есеїст.
Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008). Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів. Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.
Згадати про Швейка і його уроки мене нещодавно змусило загалом досить кумедне висунення громадським рухом «Ми – європейці» кандидатури Петра Порошенка на пост Першого віце-прем’єр-міністра України. Бо не можна сьогодні говорити про авторитарний режим, а завтра вступати з ним у діалог. Не можна сьогодні вважати владу окупантами й писати про це у своїх блогах, а завтра приходити на зустріч Азарова з блогерами й про щось дискутувати. Не можна говорити про тотальну відсталість цієї влади, в той же час публікуючи своє звернення на фейсбук-сторінці прем’єр-міністра. Будь-який подібний крок тільки легітимізує владу злочинців. Так наївний Ющенко колись підписував з цією «політичною силою» Універсал національної єдності, вірячи, що Янукович буде виконувати підписане. Все простіше: Азію європеїзувати неможливо, будь-які спроби здійснити це абсурдні й приречені на провал.
Ось цитата із звернення руху до Азарова: «Розуміючи, як непросто Вам під впливом різних груп з оточення Президента вирішити питання з кандидатурою на цей, без перебільшення, найважливіший для країни напрямок, учасники Руху «Ми – європейці» вирішили надати Вам допомогу. Ми провели на нашій сторінці в Фейсбуці відкрите опитування щодо обрання найкращої кандидатури на цей пост. У результаті цього опитування з великою перевагою перемогу здобув Порошенко Петро Олексійович».
Чи можна якось допомогти Азарову і Януковичу гуманними засобами? Я думаю, пізно; ці люди вже втратили свій шанс обдумати і змінити свою поведінку, вся машина влади давно пішла ва-банк проти нас. Невже хтось вірить, що призначений з громадською допомогою Порошенко зможе щось змінити і в чомусь переконати представників найвищої влади? Хіба можливо, щоб Янукович на наступний день вийшов і сказав: «Вибачте, українці, я помилявся! Одразу ж випускаю Юлю, Юру і всіх невинних! Геть Арбузова і Могильова! Галопом у Європу!». Ні, такого не буде, може трапитися хіба навпаки – що Порошенком керуватимуть такі, як Чечетов чи Іванющенко.
Швейк не пробував ні в чому переконати воюючі сторони. Можливо знав, що шлях до пекла вистелений благими намірами.
