Контракты.ua

27 сентября

О чем молчат холмы Бабьего Яра: 77 лет со дня первых расстрелов в Киеве

В Киеве много мест с различными историями, иногда — довольно трагическими. Одно из них — Бабий Яр — урочище, где 77 лет назад, во время Второй Мировой войны, нацистами были убиты от 150 до 200 тысяч человек. Это, пожалуй, самая жестокая и кровавая страница той войны. Жертвами Бабьего Яра стали евреи, цыгане, киевские караимы, военнопленные, диссиденты, священники и даже мирные жители, которые стали неугодными нацистам. Удалось спастись только 29 людям. 27 сентября 1941 года вблизи Яра были расстреляны первые киевские жертвы гитлеровского режима. Ими стали 752 пациента психиатрической больницы имени Ивана Павлова, которая находилась рядом с урочищем. Вскоре рядом был открыт Сырецкий концентрационный лагерь. После этого, путем дезинформации населения, захватчики начали собирать евреев якобы для «переписи населения». Немцами даже были созданы пропускной пункт и канцелярия, где людей записывали, отбирали у них все имущество и одежду, а потом сгоняли в урочище и беспощадно расстреливали. Чтобы скрыть происходящее и не дать людям понять, что это ловушка, звуки выстрелов заглушали громкой музыкой и шумом самолета, который летал над Бабьим Яром каждый раз, когда начиналась стрельба. В ходе истории территорию Бабьего Яра застраивали под магистрали, жилые дома, в северной части была открыта станция метро «Дорогожичи». В 2007 году Кабинет Министров присвоил ему звание государственного историко-мемориального заповедника. Сейчас Бабий Яр — мемориальный сквер, где установлены памятники почти всем нациям, пострадавшим от геноцида.
27.09.2018 — 1 — 4201 — 4

16 мая

Чому в Єрусалима спірний статус: історична довідка

Статус Єрусалима, і особливо його східної частини, залишається предметом конфліктів і суперечок. Про те, як складалася новітня політична історія стародавнього міста
16.05.2018 — 1 — 3019

11 мая

Румыны в Украине: депортация и война

В Украине на границе с Румынией компактно проживает румынское национальное меньшинство. Эти земли вошли в состав современной Украины в 1940 году — хотя до этого были частью Румынии. После присоединения этой территории, советская власть начала депортацию этнических румын из-за боязни бунта, а потом почти сразу началась Вторая мировая война. Громадское рассказывает историю людей из этих мест.
11.05.2018 — 1 — 4065

26 апреля

«Хай живе КПСС на Чорнобильській АЕС». Як замовчували аварію в СРСР

«Відомості, що розкривають справжні причини аварії – таємно. Зведені відомості про радіаційну обстановку – таємно. Ті ж відомості в цілому по країні, республіці, області – таємно». Ось така інформація про Чорнобиль підпадала в радянський час під гриф «секретно». В недавно відкритих документах КДБ чітко видно, які цілі ставила перед собою влада. Головним завданням був не порятунок людей. Головним було не допустити, щоб про трагедію стало відомо.
26.04.2018 — 1 — 3202

19 апреля

Наглядная история киевского метро: 1960 - 2014

Все этапы строительства и переименований станций Киевского метрополитена от 60-х годов до нашего времени.
19.04.2018 — 1 — 2228 — 4

7 марта

Перевернутий синьо-жовтий. Правда чи міф?

У 2007 році тоді ще прем’єр-міністр Віктор Янукович пише книжку. Після незабутнього «проффесора» й «Анни Ахмєтової» Віктор Федорович робить наукове відкриття і в царині державних символів. Поруч із ним на обкладинці книжки прапор. Але зображений – догори дриґом. За це громадськість його одразу ж засуджує. Але дехто й підтримує. Мовляв, саме такий вигляд повинен мати український прапор. Жовта смуга зверху, синя – знизу. Тож яким має бути український прапор?
07.03.2018 — 1 — 9596

8 февраля

«Слава Україні»: як з’явилося гасло боротьби за незалежність?

5 лютого у Верховній Раді зареєстрували законопроект уряду, згідно з яким пропонується офіційно запровадити військові привітання «Слава Україні» та «Героям слава» замість привітань радянського зразка. Документом пропонується внести зміни до статті 84 військового статуту внутрішньої служби Збройних сил, замінивши радянське привітання «Здрастуйте, товариші», «Бажаємо (бажаю) здоров’я» на «Слава Україні» та «Героям слава». Сучасні українці згадують і вшановують таким вітанням героїв минулих днів та героїв днів нинішніх. Від президента до школяра, від військового і до вчителя – нині всі в Україні використовують цей вислів. Звідки він? Як народився? Хто вигукував його першим? І чи нема в ньому ідеї «вищості»?
08.02.2018 — 1 — 4405

29 января

Бій під Крутами – як це було

Сто років тому на Київ наступали більшовики. На захист Батьківщини стала молодь – курсанти військової школи та добровольці студентського куреня. Вони зустріли ворога біля залізничної станції Крути 29 січня 1918 року. Понад п’ять годин молоді українці стримували наступ російських більшовиків, завдаючи ворогу значних втрат.
29.01.2018 — 1 — 3772

29 декабря

Унікальне відео: Львів, 1991 рік

Унікальне відео Львова початку 1991 року. Хутряні шапки, брак реклами та заторів у центрі. Такою була столиця Галичини чверть століття тому!
29.12.2017 — 1 — 5117

12 октября

Михаил Горбачев – о солянке, перестройке и демократии

10 октября Михаил Горбачев представил свою новую книгу «Остаюсь оптимистом» в книжном магазине «Москва», а также ответил на вопросы читателей — о том, почему книга называется «Остаюсь оптимистом», и каким было рабочее название; о том, была ли успешной перестройка, что он думает о Леониде Брежневе, о выводе войск из Афганистана, и когда он понял, что стране нужна демократия.
12.10.2017 — 1 — 5165


Copyright © 2009-2013.
ООО «Газета «Галицкие контракты»