Контракты.ua

519  —  01.02
Соціологія Закарпаття – 2015-2018: що покращилось, що загострилось?
Соціологія Закарпаття – 2015-2018: що покращилось, що загострилось?

Ірина Бекешкіна, соціолог: Сьогодні – про наше дослідження по Закарпаттю. Чому Закарпаття? Наприкінці 2014 – напочатку 2015 р. ми провели загальнонаціональне дослідження «Національний діалог» про те, що роз’єднує, і що об’єднує українців. Було виділено 11 регіонів, в кожному з яких опитано по 400 респондентів (загальна вибірка вийшла у 4400).


Тож, на Закарпаття замість звичних 60-70 респондентів у звичному 2000 опитуванні (що, звичайно, не дозволяє робити якісь висновки) вийшло 230, і одразу визначилися істотні відмінності у порівнянні з іншими західними областями, які зазвичай разом із Закарпаттям об’єднують у єдиний Західний регіон. Чому об’єднують? Бо в кожній з областей при стандартному опитуванні у 2000 недостатньо респондентів для статистично значимих висновків.
Деякі результати насторожили. Зокрема, у питанні щодо бажаного статусу свого регіону Закарпаття дало другий (після Донецької області) результат на користь автономного округу у складі федеративної України – 24%. Ще 57% віддали перевагу варіанту бути у складі унітарної України, але з розширеними повноваженнями, і лише 17% задовольняв статус існуючих повноважень регіону. Звичайно, до донецьких сепаратистських настроїв це було дуже далеко, бо на той час в Донецькій області (на контрольованих Україною територіях) лише 3% задовольнялися існуючим статусом, 27% хотіли б розширення повноважень, 30% підтримували федералізацію України, а 35% хотіли б вийти зі складу України, з них 20% – стати незалежним, 15% – приєднатися до іншої держави (ясно, якої).
Звісно, у Закарпатті таких радикальних настроїв не було. Проте й 24% за федералізацію – теж чимало, більше, ніж в Одеській (10%) чи Харківській (17%) областях. Та ще й у поєднанні з явно переважаючою місцево-регіональною ідентифікацією: 59% вважали себе в першу чергу жителями свого міста/села чи регіону, і лише 34% віддавали пріоритет громадянству України. Були й інші істотні відмінності від оточуючих областей. Скажімо, в питанні щодо НАТО Закарпаття було ближче до Одеси, ніж до Львова.
Все це згадалося, коли в минулому році в регіоні Закарпаття почалися конфлікти, пов’язані з питаннями мови, політики Угорщини, видачі паспортів тощо, що могло свідчити про зростання зафіксованих на початку 2015 р. настроїв сепаратизму. Тож проведення опитування стало явно на часі. Завдяки посольству Британії ми змогли це зробити. Було опитано 500 респондентів за репрезентативною вибіркою, яка включала в себе й національні меншини. Також було проведено кілька фокус-груп.
Одразу скажу: закладені в опитування гіпотези щодо зростання сепаратизму, загострення політичної ситуації чи можливість міжнаціональних конфліктів не підтвердилися. Більше того, за цей час в регіоні відбулися значні зрушення громадської думки у напрямі зростання української ідентичності та європейської інтеграції. Ці зміни дуже добре ілюструють нижче навеледені таблиці.
ЯКИМ МАЄ БУТИ СТАТУС РЕГІОНУ, В ЯКОМУ ВИ ПРОЖИВАЄТЕ?
Січень 2015/ Листопад-2018
Бути в складі унітарної України з існуючими повноваженнями: 15.1/ 63.5
Бути в складі унітарної України з розширеними повноваженнями: 57.3/ 17.4
Бути в складі федеративної України в статусі автономного округу: 24.1/ 2.6
Вийти зі складу України та стати незалежним: 1.2/ 1.0
Вийти зі складу України та приєднатися до іншої держави: 0.0/ 0.4
Важко відповісти: 2.1/ 15.2
КУДИ МАЄ РУХАТИСЯ УКРАЇНА У ЗОВНІШНЬОМУ НАПРЯМКУ?
Січень 2015/ Листопад-2018
Вступ до ЄС: 60.3/ 82.4
Вступ до Митного союзу Росії, Білорусі, Казахстану: 10.3/ 0.4
Неприєднання ані до ЄС, ані до Митного Союзу: 15.1/ 3.8
Важко відповісти: 13.4/ 13.4
ЯКИЙ ВАРІАНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ БУВ БИ НАЙКРАЩИЙ ДЛЯ КРАЇНИ?
Січень 2015/ Листопад-2018
Вступ до НАТО: 23.3/ 55.7
Військовий союз з Росією та іншими країнами СНД: 9.0/ 0.2
Позаблоковий статус України: 41.5/ 14.4
Важко сказати: 21.5/ 29.7
КИМ ВИ СЕБЕ В ПЕРШУ ЧЕРГУ ВВАЖАЄТЕ?
Січень 2015 Листопад-2018
Жителем свого міста (села): 27.1/ 10.6
Мешканцем регіону (області чи кількох областей), де ви живете: 32.3/ 15.4
Громадянином України: 34.0/ 60.1
Представником свого етносу, нації: 0.0/ 4.8
Громадянином Росії: 0.4/ 0.2
Громадянином Європи: 2.6/ 5.8
Громадянином світу: 3.4/ 1.6
Важко сказати: 0.0/ 1.6
Але виявилися зовсім інші проблеми, надзвичайно гострі, які потребують серйозної уваги.
Лише дві таблички, і все стане зрозуміло.
ЧИ Є У ВАС РІДНІ, БЛИЗЬКІ, ДРУЗІ, ЯКІ ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН НА РОБОТУ ЧИ ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ?*
Так, виїхали на постійне проживання: 23.2
Виїхали на роботу і на тривалий час: 44.3
Виїжджають на роботу на нетривалий час: 54.1
Ні, таких родичів чи знайомих у мене немає: 24.6
*Можна було обирати кілька варіантів відповіді водночас
А ВИ САМІ ВИЇЖДЖАЛИ ЗА КОРДОН НА РОБОТУ?
18-29 років/ 30-50/ Старше 50/ Загалом
Так, на тривалий час: 11.2/ 20.0/ 8.0/ 14.4
Так, на нетривалий час:  37.1/ 23.4/ 6.7/ 21.6
Ні:  51.7/ 56.6/ 85.3/ 64.1
Отож, лише у 25% жителів не виявилося родичів чи близьких друзів, які б не виїхали на постійне проживання чи на роботу за кордону. Наступна таблиця ще красномовніша. Більше половини мешканців молодого і середнього віку виїжджали на роботу за кордон. Ось де ключова проблема Закарпаття. Міграція! Скажете, це й так було відомо? Але ж масштаби! І це наростатиме. Звідси й позитиви (різке зростання про-європейської орієнтації) і негативи (нащо витрачати сили і здоров’я у боротьбі за краще життя «тут», якщо простіше податися в інші краї). І закордонні паспорти – це не від сепаратизму, а просто можливість працювати за кордоном, от і все.
Взагалі у дослідженні чимало цікавого. Раджу зайти на наш сайт.
Отже, який висновок? Очевидно, що потрібно проводити більше регіональних досліджень, принаймні у тих регіонах, де визрівають найбільш гострі проблеми. На мою думку, зараз поряд з регіоном Донбасу (де такі опитування постійно ведуться) такою гарячою точкою є Одеса.
Автор: Ірина Бекешкіна, спеціаліст у галузі політичної та електоральної соціології, директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

 

Статьи по теме
Почему кандидат Порошенко оказался слабее президента Порошенко. Разбор ошибок
Почему кандидат Порошенко оказался слабее президента Порошенко. Разбор ошибок

Цикл постов "После выборов" продолжит мой личный взгляд на 5 лет правления Петра Порошенко. Самое важное, самое главное, что мы можем почерпнуть сейчас от правления Порошенко – это уроки его ошибок. Понимать эти ошибки и учиться на них очень важно и для будущей власти, и для избирателей. Поэтому я решил разделить пост на две части: ошибки президента Порошенко и ошибки кандидата в президенты.
24.04 — 385

Экономика выборов: почему все должно быть хорошо (несколько тезисов после ночи подсчета голосов)
Экономика выборов: почему все должно быть хорошо (несколько тезисов после ночи подсчета голосов)

Олег Устенко, исполнительный директор Международного Фонда Блейзера – о новом «окне возможностей» для Украины, и почему никакой дисбалансировки экономической ситуации не произойдет.
01.04 — 539

Выбирать и уважать выбор других – это нормально. Это и есть демократия
Выбирать и уважать выбор других – это нормально. Это и есть демократия

Ян Валетов, писатель: Знаете, что я хочу вам сказать, ребята? То, что вызывает у вас такое неприятие, такую взаимную ненависть и потоки оскорблений, называется демократия. И еще – вам чужда свобода слова. И еще – вы ненавидите свободу верить в то, во что хочется не вам, а кому-то другому.
28.03 — 453