Контракты.ua

724  —  25.05.17
Привіт, воєнний. Хочеш знати, що буде, коли ти повернешся з війни?
Привіт, воєнний. Хочеш знати, що буде, коли ти повернешся з війни?

Тебе зустрінуть друзі й домашні. Ну, або не зустрінуть, по-різному буває. Приїдеш додому чи будь-яке інше місце, де можна скинути рюкзак і берці. Знімеш камуфло, від якого ще пахне порохом, мастилом і пилюкою Донбаських доріг. Акуратно складеш або повішаєш у шафу. І з цього моменту почнеться новий відлік твого життя "на гражданці".


Там багато різних людей, на гражданці. Двіжуха серйозніша, ніж у тебе на ВОПі, коли приїжджає якийсь діяч з перевіркою. Є люди, які подорожують за кордон. Є люди, які не висовують і носа з дому, коли йде дощ. Є люди які, прикинь, не відрізняють бетер від бехи, а АКМ від АКС. Та їм то і не важливо, то тільки ти чомусь паришся. На тебе дивляться скоса, коли ти у великих кількостях поїдаєш хліб з маслом і запиваєш чаєм. До тебе взагалі ставитимуться трохи насторожено. Щось не те у тобі. Та в кількох сотнях тисяч таких же як ти.
Без сумніву, ти пам'ятатимеш тисячі захопливих історій. І матимеш сотню друзів, яким залюбки їх розповідатимеш. Але це ніколи не буде так весело, як згадувати їх разом зі своїми. Тими, хто ділив з тобою сухпай. Тими, чий голос ти щовечора чув у радійці. Тими, хто страждав разом з тобою на КМБ і з ким ти поїхав у свою першу ротацію. Хто разом з тобою вдивлявся у ніч, як і ти з затамованим диханням слідкував за ланцюжками трасерів у нічному небі та виходами з РСЗО по той бік лінії фронту. Хто як і ти рахував секунди між спалахами і звуками... Хто тирив твої одноразові бритви і посилав тебе на хрін у кубрику, але був готовий віддати за тебе життя.
Ти будеш усе рідше зідзвонюватися з ними. Але ніколи не втрачайте зв'язок, чуєш? Адже інших таких - хороших або поганих - уже не буде, як і не буде нагоди "перевоювати" чи щось змінити. Ти назавжди залишишся бійцем свого взводу - кулеметником, бетеерщиком чи помічником гранатометника. А твій взвод назавжди залишиться з тобою. Ти все життя пам'ятатимеш їх імена і обличчя, бо ті, хто пройшли з тобою війну, стали ріднішими ніж родина. А твій шеврон завжди буде ціннішим, ніж нагороди.
І справа не в тому, що ти сильно змінився чи відвик від родини і друзів. Ти все так само любиш батьків, пригортаєш дітей, обіймаєш дружину і п'єш пиво з приятелями. Просто одного разу поїхавши на війну, ти назавжди залишився там.
Автор: Харитін Старський

 

Статьи по теме
Зачем нужна военная подготовка? Лучше быть готовым к худшему, нежели быть сожранным этим самым худшим
Зачем нужна военная подготовка? Лучше быть готовым к худшему, нежели быть сожранным этим самым худшим

Игаль Левин, бывший офицер ЦАХАЛа, военный инструктор, анархист: Если вы живете в мирной и тихой стране, то, скорее всего, она вам не нужна, - точнее, она вам точно не нужна. Война - это самое страшное, что знает людской род, а военное ремесло - это чистой воды проклятие. Но если вы живете в неспокойном регионе нашей планеты, то знакомство с военным ремеслом - это часть вашего выживания.
18.01 — 550

Нафига нам твой завод?
Нафига нам твой завод?

Сначала - две новости: 1. На границе с Польшей местные жители перекрыли несколько пропускных пунктов, протестуя против изменений в Налоговый кодекс, затрудняющих контрабанду; 2. В Немирове (Винницкой области) местные жители не хотят работать на японском заводе, чтобы не терять субсидии. А теперь - воспарим в наши географическо-экономические эмпиреи.
10.01 — 1179

Эта система безнадежно устарела, пора менять мир
Эта система безнадежно устарела, пора менять мир

Илья Кенигштейн, инвестор и предприниматель в IT-бизнесе: Я верю в то, что украинскую коррупцию уничтожат технологии. Это неизбежно, и я знаю, что это обязательно произойдет. Начнется это совсем скоро, возможно уже в 2018. Это знание дает мне и моей семье силы верить в будущее нашей страны. И не только верить - но и работать, вкладывать и платить налоги. Растить детей и обустраивать свой дом.
29.12.17 — 702


Copyright © 2009-2013.
ООО «Газета «Галицкие контракты»